Тихо. Лиш час на годиннику хвилини вибиває
Серце. Все стало надто чужим
Я ж знала - так просто не буває,
але, як божевільна, гналася за ним
Пафос. Для чого? Кому? Що далі?
Я за небом вдивлялась у даль,
Хоч знала тебе там немає
та вперто шукала не помічаючи ран
Дивна сіра осінь і все міняється іншими кольорами
Не мій. Не можу сказати: "Досить!"
і мов одержима блукаю між снами
Кінець.Серце лиш тихенько б` ється
Очі піднімаю до неба
Минуле. Воно вже не вернеться.
Залишаю, бо по-іншому й не треба
2.08.2012
