05.06.2013 13:26
for all
143 views
    
rating 5 | 12 usr.
 © Олександр Новіков

вона падала рівно, ніби у фільмі,

красиво й приречено, як зрізана квітка,

вважала що лише смерть її звільнить

від нерозділеності любовної клітки.

вона мала думку, що піднялася високо,

і все вже зайшло надто далеко,

приведення в дію вироку

хотіла закінчити швидко і легко

та в серці його не лишила і сліду,

розчинилась повітрям обідня відрижка.

вдвічі їй гірше, тепер інваліду,

прикутою бути до ліжка

Публікації: Олександр Новіков

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 03.07.2013 16:03  Олена Вишневська 

І ніколи не знаєш, що чекає тебе за межею... І, можливо, не варто її переступати.

Дуже сильно.

 19.06.2013 12:14  Оля Стасюк 

ну щодо зрізаних квіток - те я пам"ятаю... красивий вірш, глибокий. 

 05.06.2013 23:05  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже-дуже сумно! Так буває насправді! (( 

 05.06.2013 19:48  Наталія Сидорак => © 

no comments.... 

 05.06.2013 19:43  Марієчка Коваль 

) як ти там мені написав, отута оце і єсть ріал поганський Фініш... ей. 

 05.06.2013 13:50  Чернуха Любов => © 

страшно, але так життєво... 

 05.06.2013 13:13  Деркач Олександр => © 

Сподобалось - певно недоречне слово під цим текстом... тоді - без слів... 

 05.06.2013 06:13  Ірина Лівобережна 

Який страшний кінець! Розумію, що це правда життя, але все єство протестує... Дуже сильно! 

 04.06.2013 21:48  Каранда Галина => © 

це не лестощі. ти знаєш. не так багато людей, почерк яких я не можу відтворити хоча б приблизно. Твій не можу. Пробувала))) не вийшло. 

 04.06.2013 21:45  © ... => Каранда Галина 

=) та ладно 

 04.06.2013 21:40  Каранда Галина => © 

тут навіть без слів. так написати вмієш тільки ти...

 04.06.2013 20:45  Світлана Рачинська 

Усе до слова "Відрижка", сприймала зовсім по іншому...
Безжальна доля... Гарний вірш!!!!