Вона
Вона... Шаленим серцем бється в грудях.
У скронях часу відбиває ритм.
Що буде далі? В наших сірих буднях.
Чи може, вже не заслуговуєм на них?
Чи може, ми вже розучились чути,
Чужі думки, в своїй німій душі.
Кричати... Пошепки. Молитися без звуків.
Та довіряти кожному. Лиш не собі...
