Сад любові, сад кохання
Сад любові, сад кохання,
Де були удвох з тобою,
Там і присмерк і світання,
Там і щастя із журбою.
Білим цвітом сад палає,
Ніби снігом білим вкритий,
Але нас там вже немає-
Сумом білим сад повитий.
Бо сплили роки, минули,
Вже й не підлітки з тобою,
Та дерева не забули,
Як кохали ми з тобою.
Ніжність, сльози і зітхання,
Все розділене з журбою.
Все було в саду кохання,
Де були у двох з тобою.
Поєднав на віки-вічні,
Наш єдиний сад кохання,
Де були і бурі втішні,
Де був присмерк і світання.
