Я заглянула осені в душу,
Ненароком, як часто бува…
І тепер червоніти я мушу
За кохання, за ніжні слова…
Те було все надумане нами,
Ті слова – як ясні міражі.
Все пройшло золотими ланами,
Й на чужій зупинилось межі…
м. Ромни, 12.06.2013
Візьміть участь в обговоренні
14.06.2013 08:18 Ірина Лівобережна |
 Моє чудово! Декілька рядків - а скільки почуття! )) |
13.06.2013 11:23 Ірина Затинейко-Михалевич |
 дуже гарна поезія |
13.06.2013 09:43 Деркач Олександр |
 Гарно |
12.06.2013 16:52 Світлана Рачинська |
 гарно |
12.06.2013 16:37 Наталія Сидорак |
 Чуттєво... |
12.06.2013 15:52 Каранда Галина |
 прекрасно |