12.06.2013 18:03
для всіх
499
    
  7 | 7  
 © Ем Скитаній

Пригода біля моря

на таксі ти чекала

в місто

обіперлась на стовп

дорожний

і курила нервово

"winston"

і диміла в задумі

в простір


та зустрілися очі

наші

в перехресті кохань

відчАю

і світанком надій

на краще...

у мовчанні тебе

вітаю


і блукали під шум

прибою

у сипучих пісках

гарячих

лише море і ми

з тобою

існували у світі

наче


і був шепіт і шелест

бризу

потім подих шаленний

вітру

і злітали угору

бризки

в небо темне салютом

літу


ми забігли з дощу

в кафешку

без копійки в кишені

гості

та нам байдуже було

врешті

цілувались промоклі

босі...


чи то склалося так

у часі

випадково отак

нізвідки

погляд стрінеш очей

печалі

наче в полі у росах

квіти.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.06.2013 08:17  Ірина Лівобережна 

Такий гарний сюжет життя! Дуже сподобалось! ))

 13.06.2013 18:25  Тетяна Чорновіл => © 

Красива оповідь! Чудова форма і ритм! От тільки писати треба було в теперішньому часі. А то... ностальгійний відтінок... Хоч автору видніше! То жартівливе зауваження!

 13.06.2013 15:45  Ірина Затинейко-Михалевич 

вау...оце картина...а як написали...Чудово!!!

 13.06.2013 10:03  Деркач Олександр => © 

Чудово!... і красиво написано

 12.06.2013 22:28  Сашко Новік => © 

дуже класно

 12.06.2013 17:21  Тетяна Белімова => © 

Як гарне, Еме! Мова ваша ллється... Пісня про кохання - без берегів!))
Так би і слухала!))))))
Не забувайте нас! Частіше виставляйте такі натхненні рядки!

 12.06.2013 16:53  Світлана Рачинська => © 

Дуже гарно)))

 12.06.2013 16:50  Володимир Пірнач => © 

Дуже класний текст.
І фото дуже підходяще.. навіть когось нагадує..
Сподобалось.
Плюсую.