14.06.2013 00:07
для всіх
240
    
  - | 2  
 © Адам Буткевич

Озирнись

На мить спинися, озирнись

Для тебе листя шелестить

Тобі на вухо світ кричить


Розчинившись з вітром у думках

Пліч-о-пліч з ним літати по дахах

І з морем битись "на ножах"


Втопитись в морі, стати морем

Сльозами з берега убитих горем

Чекати сонце, як учора


Плавати із хмарами за обрій

І стати душам причалом мрій

Звестись дощем на землю в буревій


Краплиною упасти в руки

Стерти біль з душі і муки

На серце падати, у нього стукать  


Вплестись корінням в землю, плоть

І кроною мандрівника прикрить

Вітер стримати, і вік прожить


Стати сонцем, щоб світити

Інших щоб навчити жити

І просто так, когось любити

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.06.2013 19:21  Ем Скитаній => © 

тут думки у Вас летять попереду слова і у цьому поспіху втрачається поетичність...

 14.06.2013 12:01  Наталія Сидорак => © 

Та да - треба трохи попрацювати... А на рахунок думок - підтримую... Щось в вашій поезії є таке,що її хочеться читати, але дуже сумбурно пишете - треба то трохи впорядкувати... І буде хороша поезія.

 14.06.2013 12:01  Наталія Сидорак => © 

Та да - треба трохи попрацювати... А на рахунок думок - підтримую... Щось в вашій поезії є таке,що її хочеться читати, але дуже сумбурно пишете - треба то трохи впорядкувати... І буде хороша поезія.