Діафрагма
Чекайте, навіщо скільки сліз?
Повіяв в серце бриз
Неварто було лити стільки сліз
Летіли сльози вниз
Із землі і в землю йти
Такий закон простий
Щоб відповідь знайти
Пройти потрібно всі світи
Іти, спалюючи мости
Інші на самотність приректи
І цей тягар до кінця нести
Плавати в небі, немов кити
Важко жити
Легше спати
Хочеться так бути
Щоб не питати
Титани ріжуть сплав богів
Вірно, як Прометей учив
Скрегіт ланцюгів до наших днів
Шкода, Прометея ніхто не звільнив
Серце в людей не титана
не залізне
Візьме і розтане
непридатне, погане
По венах не тече бензин
Прекрасно й так горить
Сильніше, клятий гліцирин
Все ж просто серце не спинить
Та після нього в грудях рана...
Титанам серця біль незнана