Бешкетник червень
Вишневим соком, солодко крізь пальці,
Дозрілий червень лагідно кровиться.
Сердечками на грядках полуниться,
Блищить росою в маковім бокальці.
Бундючиться пихато хмаровинням,
В дзеркаллі плес милується собою.
За мить товче в литаври градобою,
Вкриває шлях студеним ластовинням.
Легеньким вітром, поміж очерета,
Шепоче звивом, мов юрка́ куниця.
Під вербами, в траві котом леститься,
Збиткує павукам липкі тенета.
Вночі зітхає зоряним тремтінням,
П’янить озону безгріховним трунком.
Шматує пруг грімниці візерунком…
І будить ранок сонця воскресінням.
(на "очеретах" незважайте)