Горобчик
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Я – малий горобчик,
Пустотливий хлопчик,
В літній зливі змок,
Бо не заховався,
В листі заливався
Щебетом думок.
День і знову ясний,
Тільки я, нещасний,
Крильця намочив.
Кличе воля неба,
Та сушити треба
Пір’я, чив-чив-чив!
Крильця підсихають,
Хоч коти чигають
Скрізь після дощу!
Й я від страху, звісно,
Горобину пісню
Сміло цвірінчу.