20.06.2013 16:22

для всіх

1322

6 | 6

 © Тетяна Чорновіл

Горобчик

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Я – малий горобчик,

Пустотливий хлопчик,

В літній зливі змок,

Бо не заховався,

В листі заливався

Щебетом думок.

День і знову ясний,

Тільки я, нещасний,

Крильця намочив.

Кличе воля неба,

Та сушити треба

Пір’я, чив-чив-чив!

Крильця підсихають,

Хоч коти чигають

Скрізь після дощу!

Й я від страху, звісно,

Горобину пісню

Сміло цвірінчу.