Тетяна Чорновіл Марево хмарин на видноколі...
Марево хмарин на видноколі
Крильцями торкають ластівки,
А вітрів притишені струмки
Неба синь розхитують поволі.
Рвуться ввись здивовані тополі.
Нащо, гостроверхим невтямки,
Марево хмарин на видноколі
Крильцями торкають ластівки.
Що ці миті? Часу віхи кволі?
Чи магічні Всесвіту казки?
Гляну – синню заснує думки
В неба світанковому роздоллі
Марево хмарин на видноколі…
25.06.2013 14:26 Деркач Олександр => © |
 Майстерно, мудро і головне - красиво... |
25.06.2013 01:42 Наталія Сидорак => © |
 Пісенно! Чомусь згадався голос Дворського під ваш вірш... |
24.06.2013 23:14 Ірина Лівобережна |
 Так гарно вдивлятися в синь неба... |
24.06.2013 20:49 Сашко Новік => © |
 сподобалось |
24.06.2013 15:49 Тетяна Белімова |
 Прекрасно! Неймовірна картина! Літо надихає. Ластівки провокують. Життя прекрасне! |
24.06.2013 14:11 Світлана Рачинська => © |
 Мелодійне вийшло римування))) І дуже гарне марево! |
24.06.2013 13:47 Оля Стасюк |
 Аж голова закрутилася! ото перекрутили рими) нічого собі) |
24.06.2013 12:46 Каранда Галина => © |
 прекрасно... |