ОСОТОВІ НАСТРОЇ
з рубрики / циклу «Лірика квітів»
Студили заклопотані вітри
Осотове жовтогаряче літо
Між спекою намореного цвіту,
А млосна квітка сонячна згори
Зійшла в меди п’янкі несамовито.
Осотова тут часу течія,
Пелюсток згуба в небі – неправдива
Серед лунких вітрів. З якого дива
В цім літі опинились ти і я?!
Медова нереальна перспектива!
Спекотно… Передбаченням дощу
Ятрить жовтогаряче літо сонне,
В п’янкій імлі останній сумнів тоне…
І я з тобою шкереберть лечу
В небес квітучих марево бездонне.
