ЗА МІСЯЦЯ ЧАРУНКОМ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
За місяця чарунком, злотом шитим,
На роздоріжжі присмеркових тиш
Шепоче різнотрав’я з диким житом:
– Спиш-ш-ш?.. Спиш-ш-ш-ш-?..
А жито марить місяця казками,
Що майорять у хмарній вишині,
І схитує ледь чутно колосками:
– Ні-і-і… Ні-і-і-і…
У доторки світання найніжніші
Сном сходить ночі трепетна душа,
Благає ще востаннє трохи тиші:
– Ша-а-а… Ш-ш-ша-а-а…
Та в огняному спалаху заграви,
Пізнавши неба незбагненну глиб,
Сльозами рос стікають сонні трави:
– Хлип… Хлип-п-п…
Ступлю в відлуння трав, росою вмите,
Як тільки в лоні ночі сплесне день.
Ох… Серце стугонить, несамовите:
– Тень! Тен-н-нь…
