РОВЕСНИКАМ
Широкий степ, а в тім степу могила,
Хрест над могилою й біля хреста,
Старенька мати голосила,
У Бога милості просила,
Щоб її сина оживив,
Щоб москалів тих, грім побив,
Які на смерть його послали,
В Афганістан, там розіпяли
І повернули у труні!
Боліло в грудях і мені.
За що, й для чого нас послали,
В чужу країну, на війну?
Пекельним``Градом`` накривали,
Щоб ``духи`` у полон не брали,
``Тюльпани чорні`` відправляли,
Й одну за одною труну.
Ми захищалися для Вас,
Для Вас, рідненькі Ви мої,
Для тих, хто вірив, що прийдуть,
Обіймуть, до грудей прижмуть,
З любов`ю руку поцілують,
І сонце в небі намалюють,
І ту, яка нас народила,
Яка нас так чекала і любила.