Зельд ЛІТО
Дзвеніли в полі цвіркуни
І на покосах пахло сіно,
Де роси вранішні лягли,
Сходило сонце жовто-біле.
Будило трударів-джмелів,
Нам цілувало босі ноги,
Потічок мирно хлюпотів
І ніжно гладив вербам коси.
Ромашки голови підняли,
Луг білим покривалом вкрили,
Мов коні білі проскакали,
Та з воза молоко розлили.
А за потічком колоситься жито
І дивляться на нас очі-волошки,
Де золото бджоли ковтають маки,
Лягає на пано мольберта-літо.
27.06.2013 20:29 Сашко Новік => © |
 гарне літо) |
26.06.2013 17:10 Оля Стасюк |
 трішки заплуталася в римах, але загальний образ - красивий. |
26.06.2013 16:14 Тетяна Чорновіл => © |
 рими трохи неточні, ритм шкандибає.... В останній строфі - на обидві ноги! ))) Але Ваше літо гарне! З самого початку задався теплий милозвучний настрій вірша! Мабуть, за рахунок цвіркунів... |
26.06.2013 10:27 Світлана Рачинська => © |
 Таке колоритне літо))) Я б сказала - мальовничо-українське)))))))))))) |
26.06.2013 01:03 Ірина Лівобережна |
 І останній стовпчик... Вибачте, що турбую... Трохи вибивається з усього ритму! Може, якось так? : |
26.06.2013 00:53 Ірина Лівобережна |
Гарно! ))) |