ВИНА
З моїх очей, солоними слізьми,
Не вийде смуток весь.
Не заглушити біль несамовитим криком
І не пройде печаль старцем безликим.
Не випити вину ковтком води,
Залишиться у серці на-зав-жди,
Вина, червоного краплина,
Надія, що прийде хвилина ,
Кінця розплати за провину.
Шаленим пульсом мозок скаженіє,
Жила на скроні натягнулась, як струна,
І пальці рук, затиснутих в кулак - німіють
Й оголеного нерва тятива.
