19.12.2014 21:24
for all
293 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Тамара Мандич

Спасибі, що живий!

Вояка сивий зупинив маршрутку.

Зайшов. Підсів до мене пасажир.

Зняв, натомившись, камуфляжну куртку

І запросив до свого серця мир.


Він нашу першим розпочав розмову, 

Питав, куди я їду і звідкіль.

Сказав, що повертається додому...

В кінці додав: "Спасибі, що живий!".


І брав він мою руку час від часу

До втомлених від війн своїх долонь.

Він, засинаючи, чув гуркіт автомату

І, наче в маренні, комусь кричав: "Вогонь!".


А потім прокидався і спочатку

Питав одне й те саме, сам не свій:

"Куди ти їдеш? Розкажи, дівчатко?

А я додому їду... Я живий!".


Тамара Мандич цікавиться

  • Тамара МандичМожете залишити хоча б два слова про прочитане?
  • два слова

Публікації: Тамара Мандич

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 2 | Знайдено: 11
Автор: Тамара Мандич
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Українська душа;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 20.12.2014 08:49  Деркач Олександр => © 

класно подана така тема 

 19.12.2014 22:20  © ... => Тетяна Ільніцька 

Так, писати було непросто, а ще складніше було розмовляти з тим чоловіком в реальному часі... Душа мовчати не хоче, сама добирає слова... 

 19.12.2014 22:15  Тетяна Ільніцька => © 

Важко читати. Певно, й писати було непросто. А про те, що почувають герої таких творів. Взагалі не хочеться... ні думати, ні згадувати. Але ж писати варто. Для пам`яті нашого народу. Аби наступні покоління знали. Може, трохи пафосно вийшло. Але вже як є.  

 19.12.2014 22:15  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Дякую! Ця історія дійсно зі мною відбулася, тому, напевно, і вдалося донести цей нерв, ці емоції...Рада, що сподобалось :-)

 19.12.2014 22:08  ГАННА КОНАЗЮК => © 

Надзвичайно потужний вірш в емоційному навантаженні, гарний і величний у своєму змісті. Перечитувала кілька раз, вдумувалася в кожне слово - проймає...)))
Браво, авторе!!!