17.07.2013 00:12
для всіх
389
    
  5 | 5  
 © Інна

Світові

На вишнях розцвітають білі квіти,

Хрущі у вікна стукають ночами…

О мій нещасний, виболілий світе!

Мені болять твої пекучі рани.


Мені твоя туга гірчить полином,

Мені твій стогін роздирає тишу…

Візьму тебе на руки, мов дитину

І лагідно тихенько заколишу.


Щоб ти хоч в цьому оксамиті ночі

Забув про біль, про сльози і страждання.

Заплющ на мить свої печальні очі

Хай серце заспокоїться до рання.


Пробач усім нам. Ми ще просто діти.

А діти часто можуть буть жорстокі.

Прости за все ти наш стражденний світе,

В своїм стражданні ти не одинокий…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.11.2017 07:38  Каранда Галина => © 

 17.07.2014 23:48  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Глибина змісту і щирість душі
Дуже відчутні!+

 21.07.2013 16:06  Ірина Затинейко-Михалевич 

ооо...скільки мудрості у вірші...

 18.07.2013 12:04  Тадм 

чудово!

 17.07.2013 01:10  Світлана Рачинська => © 

Сильний вірш) Гарно себе зарекомендували!

 17.07.2013 00:15  Каранда Галина => © 

ого... майстерно, супер... Вітаю на Порталі!