10.08.2013 00:00
for all
295 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Зельд

ЖАЛЬ

Мене, будь ласка, не забудь!

Коли весною, в теплу днину, 

Прийде у душу спокій дивний, 

І ти пізнаєш суть життя

Ти не забудь свого митця.


А може я сказав дурницю?

Який митець? Так - вільна птиця, 

Яку зігнали із гнізда, 

І на лету зухвалім, дикім, 

Хтось нарече уже - великим, 

Потім піймають за хвоста, 

Заставлять вмить зробити вибір:

-``Чи ти співаєш вільним й битим?

- Чи дім твій - клітка золота?``


Не хочу жити в клітці ситим, 

Не можу їсти їз корита, 

Мораль в цій пісні - річ проста:

Коли вже дзьобнув крихту жита, 

То пташку можна приручити, 

Підкинуть ще і ще зерна, 

І вже не птах ти, а ягня.


Мене, будь ласка, не забудь, 

Коли осіннє листя впаде, 

Ключ журавлів - на південь ляже

І я зберусь в останню путь, 

Мене, мій жалю, не забудь.


Мене, благаю, не забудь, 

Коли кришталь у оці синім, 

Озера закує мороз в долині, 

Ти принеси ромашок жмут, 

Де вічний спокій і печаль, 

Мене, кохана, не забудь!

Усе закінчилося.

Жаль.

Ль?

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 24.07.2013 01:03  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую! Гріє...:) 

 23.07.2013 14:07  Тетяна Чорновіл => © 

У клітку і до корита зараз не дуже хто й припрошує! Бажаючих стільки, що ледь горлянки одне одному не перегризають, щоб допхатися до "тепленького" місця! ((
В вірші сподобався ліричний патріотизм і форма.
А в останньому рядку - лаконічність! )) 

 22.07.2013 16:05  Каранда Галина 

хм...цікаво. сумбурні ваші почуття... і на волю хочеться, і, наче, й не проти, щоб хтось намагався вас приручити... чи здалося?