23.07.2013 22:06

для всіх

376

2 | 2

 © Аліна Голик

Вона була закохана у літо

Згубили цвіт замріяні дерева,

Потроху поклубились спориші,

Вона була закохана у літо,

А він був літом у її душі.

Коли сп`яніли ночі від любові

Солодкими медами до межі

Зійшлися в танці літо із весною,

Але поснули дуже скоро мов чужі.

Окуталась вона цвітінням яблунь,

Його не ждала - тихо одцвіла,

Затьмарена безумством ошалілим,

Було то мліла часом, то жила.

Вона безтями полюбила літо, 

Жаркі самозакохані вуста,

Але відходила помалу в безвість

Ще юна і закохана весна.