Слова
Увязнені думки, лишаються такими,
Допоки на папері, не поквитатись з ними.
Чорнила крові будуть не густіші,
Думки написані, лиш на папері лишать.
Розкладені по сотах, не на своїх місцях,
Клятви втрачені по чужих словах.
І ми не ми, й думки не наші,
Коли льємося із своєї чаші.
Вустами завчені слова німі,
Уже в словах лунаємо не ми.
Думки ув`язнені, незрозумілі,
Уста навіщо вас завчили?
