Гей, вдарте в струни, кобзарі...
Гей, вдарте в струни, кобзарі,
Стріпніть мою у ранах душу,
Живу задовго на землі,
Хоча у ній лежати мушу…
Мій край розорений лежить,
Стікає сумом, бур’янами,
І жде, обложений, ту мить,
Коли зоря зійде над нами…
Гей, вдарте в струни, кобзарі,
Лишилось Вас, ой як вже мало!
Такі малі, такі в собі,
Глухі не чуєм Вас роками…
Гей, вдарте в струни, задзвеніть!
Зарокочіть навкруг октави!
Всміхнися, краю, ще мені,
У тебе вірю і благаю…
