26.07.2013 12:39
для всіх
1311
    
  6 | 9  
 © Дебелий Леонід Семенович

Гей, вдарте в струни, кобзарі...

Гей, вдарте в струни, кобзарі...

Гей, вдарте в струни, кобзарі,

Стріпніть мою у ранах душу,

Живу задовго на землі,

Хоча у ній лежати мушу…


Мій край розорений лежить,

Стікає сумом, бур’янами,

І жде, обложений, ту мить,

Коли зоря зійде над нами…


Гей, вдарте в струни, кобзарі,

Лишилось Вас, ой як вже мало!

Такі малі, такі в собі,

Глухі не чуєм Вас роками…


Гей, вдарте в струни, задзвеніть!

Зарокочіть навкруг октави!

Всміхнися, краю, ще мені,

У тебе вірю і благаю…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.11.2014 18:05  ниаклгар => © 

круто

 29.07.2013 17:26  Деркач Олександр => © 

Гарно

 27.07.2013 18:09  Чернуха Любов => © 

У відпустці зустріла справжнього кобзаря - з інструментом, вусами, і відповідним репертуаром. спілкування вийшло на "Ура", як і ваш вірш!

 26.07.2013 19:01  Зав`ялова Валентина => © 

Гарно!

 26.07.2013 18:19  Тетяна Чорновіл => © 

Де їх набрати зараз, таких кобзарів! Знищили їх ще за совєтчини! Але "чудово" Вам за те, що закликаєте! Вірш гарний, дзвінкий!
Не зрозумієш цих чоловіків. То він "в землі лежати мусить", то інтерв"ю в русалок поривається брати по ночам... )))