27.07.2013 18:05
for all
171 views
    
rating - | no usr.
 © Адам Буткевич

Вони сплять

Минає нас повільно час,

По камнях сховали мечі.

Не кличте сьогодні нас,

Дайте спокій серцю, душі.

Ми демонів своїх побороли,

Ми спочиваємо, нас не буди.

Не кличте нас знову з золи,

Нас повертати краще не йти.


Не шепчуть дерева і трави,

Не співає для нас соловей.

І сонця золотаві заграви,

Не радують наших очей.

Вода не втамує нашої спраги,

Вогонь не зігріє в ночі.

Вчорашня, омита кров`ю, відвага,

В бій йти не зове, не кричить.


Минає нас повільно час,

По камнях ржавіють мечі.

Не кличте сьогодні нас,

Наші свічки тліють в ночі.

Ми йдемо долиною пітьми,

Залишивши страх.

Знайшовший нас, не візьми,

дві монети в наших очах.

Публікації: Адам Буткевич

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 29.07.2013 16:07  Деркач Олександр => © 

цікавий текст і місцями трохи дивний...