27.07.2013 18:05
Без обмежень
137 views
Rating 0 | 0 users
 © Адам Буткевич

Вони сплять

Минає нас повільно час,

По камнях сховали мечі.

Не кличте сьогодні нас,

Дайте спокій серцю, душі.

Ми демонів своїх побороли,

Ми спочиваємо, нас не буди.

Не кличте нас знову з золи,

Нас повертати краще не йти.


Не шепчуть дерева і трави,

Не співає для нас соловей.

І сонця золотаві заграви,

Не радують наших очей.

Вода не втамує нашої спраги,

Вогонь не зігріє в ночі.

Вчорашня, омита кров`ю, відвага,

В бій йти не зове, не кричить.


Минає нас повільно час,

По камнях ржавіють мечі.

Не кличте сьогодні нас,

Наші свічки тліють в ночі.

Ми йдемо долиною пітьми,

Залишивши страх.

Знайшовший нас, не візьми,

дві монети в наших очах.




Рекомендуємо також:



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 29.07.2013 16:07  Деркач Олександр => © 

цікавий текст і місцями трохи дивний... 

Публікації автора Адам Буткевич

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо