31.07.2013 00:00
for all
216 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Оля Стасюк

Берізка

Берізка

Волошки вітрисько

Аж кличе до себе.

Врослася берізка

У зоряне небо.

Не бачила лиха,

І радість не чула…

Врослася – і стихла.

Напевне, заснула.

Листочками вітер

Замріяно грає…

Десь сіється світло –

Від краю до краю.

І, хоч і не треба,

Спускається низько.

Торкнулася неба

Маленька берізка…

Торкнулася волі,

Торкнулася мрії…

Хай всі її болі

Вітрисько розвіє.

-          Ще доки є сили,

Вривайсь у простори! –

Рости, моя мила,

В самісінькі зорі.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 01.08.2013 09:04  Тадм 

невагомий віршик. гарно 

 31.07.2013 17:09  Тетяна Чор... => © 

Дуже красиво! Аж заколисує! 

 31.07.2013 08:31  Каранда Га... => © 

легко й класно.

 31.07.2013 00:17  Світлана Р... => © 

гарно 

 30.07.2013 23:12  Чернуха Лю... => © 

Вмієш ти, Олю, так ніжнесенько розчулити...