Кохання наяву
Таке, мабуть, буває тільки в сні,
Бо наяву, не знаючи любові,
Мене ніхто не спалював в огні
І душу залпом не спивав до крові.
А я вже встигла оп`яніти вкрай
Від твого голосу і пристрасних цілунків,
Мій ніжний цвіте, лиш не опадай,
Дорожчий ти мені усіх дарунків.
І серце тріпотить, як лист осики,
Коли вривається до тебе по ночах.
Таку любов оспівують музики,
А я втопаю у твоїх очах.
