01.08.2013 10:46
для всіх
219
    
  4 | 4  
 © Бойчук Роман

Або ж…

Або ж…
(Непара — "Плачь и Смотри"

Просто Здравствуй, просто Как дела
Наверное так начну при встрече я
А пока смотрю издалека
И слёзы не от ветра в глаза)

Лишається дивитися крізь сльози

Або ж...____________________

У звичному в житті сюжеті прози,

Як бомж:

Десь осторонь в безглуздості свідомій.

Воно ж -

Не винне та позбавлене гармоній

Усе ж.

У шибках у чеканнях щосуботи:

"- Ну де ж?..

Сьогодні ж вихідний, нема роботи!.."

Прийдеш...

І батьківське потрібне щире слово

Знайдеш,

Зі щік сльозу розлуки полинову

Змахнеш.

Присядеш. Очі в очі - такі самі!..

Авжеж.

І вкотре знов кораблик оріґамі...

Але ж,

Зізнайся, що чекав цієї миті

Також?

І річка понесе слова розмиті.

"- Пожеж

Тепер він не боятиметься, синку..."

Збагнеш -

І ще одна субота, як сторінка.

Підеш...____________________

...Героєм у сімейній життя драмі

Ти теж,

Так само, можеш стати... Оріґамі...

Або ж...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.08.2013 10:34  Світлана Рачинська => © 

"счастье босиком по ковру перед сном..." Добровільно від свого щастя відмовляються тільки ідіоти... а потім шукають зустрічі. Дитині необхідна увага! І байдуже - живуть батьки разом чи окремо...Переступати в цьому випадку, необхідно через себе, а не через дитину.
Дуже хороша тема. Плюсую!