ХЛІБ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Як перший промінь сонця крізь хмаринку
Зачин сяйне народженому дню,
В теплі опару наготую в ринку
І Хліб насущний в добрий час вчиню.
В печі тим часом розпалю неспішно,
На жар додам акацієвих дров.
У тиші хай мій Хліб підходить пишно,
Замішений на злагоду й любов.
Ще ласки мить – і кожна паляниця
Зомліє на жаркому черені,
І Хліб мій на столі зарум’яниться,
Неначе сонце в літа яснім дні.
Спечу я Хліб коханому в дорогу,
Щоб десь у непривітній чужині
Окрайцем рідним тамував тривогу,
Розвіяв смаком роздуми сумні.
У клопіт буднів чи в веселі свята
Вчиняти знов надходить добрий час.
Хліб на столі – Господа ним багата!
Смакуйте, любі! Диво це – для вас!