Тетяна Белімова Триптих на тему яблука
перший Упало яблуко в саду,
На промінь сонця настромилось,
В траву пожухлу закотилось.
Упало яблуко в саду?
Йому б до вересня дозріть,
Та необорним є тяжіння…
А може, це зірок веління?
Йому до вересня не зріть?
Підтяла невидима черв…
Недоросло, а вже вмирає,
І ні до кого не засяє.
Підтяла невидима черв?
Розкішна, серпень 2013
26.08.2013 23:07 Тетяна Чорновіл => © |
 Цікавий триптих! Щось заховане за кожним словом... Чи добре, чи не дуже, знати не нам! Від усієї душі бажаю повиганяти ту черв невидиму! |
25.08.2013 20:03 Серж |
 "А може, це зірок веління?" - як говорить мій знайомий - так зірки мабуть стали |
25.08.2013 10:15 Світлана Рачинська => © |
 Так і хочеться, як в добрій казці, щоб проповз сіренький трудяга їжачок, і підібрав його. А то все як і в людей - невтримався, упав, згнив і згас. |
25.08.2013 10:10 Ірина Затинейко-Михалевич |
 також зачепила друга строфа...сила тяжіння??? вона тки насправді сильна - діти швидко настромлюються на дорослість, зрілість - на старість, краса - на зморшки... добро підточує підступна черва...словом, ось такий асоціативний ряд викликало, Тетянко, в мені, ця неминуча сила тяжіння... |
25.08.2013 08:26 Деркач Олександр => © |
 Класно - На промінь сонця настромилось... |