Тетяна Чорновіл Мріє квіткою ніч...
В густині сутінкового тону,
Де лілейне сум’яття бутону
Сни тобі сколихнуло навстріч.
Краєм ночі спішу
Крізь пониклі скуйовджені тіні,
Вмить відчувши в роси мерехтінні
Запашної пелюстки межу.
Між краплин кришталю
У хиткій вишині над землею
Я чекання розквітлу лілею
До пелюсток твоїх прихилю.
Сплески страху знесу,
Що наплинуть нестримно нізвідки,
Бо з твоєї духмяної квітки
Мрію спити тремтливу росу.
19.08.2016 19:21 Олена Коленченко => © |
 Ще побачивши тільки світлину до вірша, я зрозуміла, що написано буде про щось ніжне і дуже тремке....Я не помилилася....Моє чудово) |
19.08.2016 16:21 Каранда Галина => © |
 така зворушлива краса) |
19.08.2016 13:49 Серго Сокольник => © |
 Дуже жіночно, Таню) І гарно) |
19.08.2016 12:16 Тадм => © |
 мелодійно і тремко! класно! |
19.08.2016 06:41 Георгій Грищенко => © |
 Дуже красиво. майстерно. Дякую за задоволення. |
19.08.2016 01:26 Марянич Михайло Мико... => © |
 Буду не оригінальним: як завжди чудово)))) |
18.08.2016 21:25 Ем Скитаній => © |
 певно та квітка чарівна... |
18.08.2016 17:16 Максимів Галина => © |
 Заворожує... чарує...Прекрасно! |