Це просто, наче дощ осінній…
Це дивно наче хтось блукає…
Це тепло, немов зниклий іній…
Та як назвати це – не знаю…
Це ніжно як дитячі руки
Це мило наче рідні очі
Відсутність болі і розлуки
Це в серці кожного шепоче.
Це вітру шум, це листя шепіт
Це пахне наче чай із медом
Приємно немов серця трепіт
Неначе мчиш велосипедом.
Це класно наче вітер в спеку
Неначе светер кольоровий
Коли забувши про безпеку
Біжиш на крилах на червоний.
Це солодко як сто цукерок
І легко як в повітрі кульки
Коли літає десь метелик
Як пиріжки в селі в бабульки.
І слів мабуть не треба лишніх
Бо щастя в кожному живе
Коли ти маєш поряд ближніх
То знаєш точно, щастя є…
