Осінній наспів

з рубрики / циклу «Ліловий світ»

Ідуть дощі.

Осіння прохолода.

А у душі така весна співа!

Кохана Осінь - Ти моя погода!

Вклоняюся Тобі моя пора.

Як гляну навкруги,

І серце завмирає,

Яке багатство ти з собою принесла.

У золото все листя повдягалось,

І дощ, що краплі з срібла пролива.

Хай хмари, сіро-чорні, і такі купчасті,

Хтось скаже - Сум, тривога, дрімота,

А по мені в них так багато щастя

Натхнення для землі, що урожаю щедрого чека.

І хай птахи у вирій відлітають.

І вже не чути спів їх на зорі.

Красивим клином... Ні! Не на прощання,

А на надію, що повернуться вони.

Яка ж красуня Ти! Кохана моя Осінь.

Чекаю я Тебе і зачаровано дивлюсь,

Як літо бабине літає.

Ти з роялем пишеш свій осінній блюз.