Нестримно пхаються, але не втовпляться
з рубрики / циклу «Дірки від сум’ять миттєвих (про творчість)»
Нестримно пхаються, але не втовпляться,
Спіймати хочеш – ніяк не вловляться:
Тікають, дражняться посеред ночі,
А ти стулити не можеш очі….
І так, і сяк із ними возишся
Все сподіваєшся: от-от домовишся
Вони ж кривляються все і регочуть,
Бо в хованки, бач, гратись хочуть….
Їм безпорадність твоя – розвага,
Спостерігають: а де ж відвага?
Тож хай уява не має спину,
Коли у гості приходять Рими!
Харків, 19.09.2013
