Чернуха Любов Завмираю обличчям в ніч
Завмираю обличчям в ніч.
У безмірно глибоку тінь.
Не мовчи, я прошу, поклич,
Чи з промінням тихо прилинь.
Не зіркам розкажу про сни
І не місяць думкам суддя.
Тільки вітер і небо з ним
Відчайдушно мені годять.
Завивають… і я реву.
Не від ран, не від щемних слів.
Поміж маренням, наяву
Розлюбити мене хотів.
Та не стало тобі снаги
Розтоптати чутливість фраз,
Розділити на - я і ти…
Їх без дозволу ділить час.
м. Кривий Ріг, липень 2013р
10.02.2014 01:34 Мальва СВІТАНКОВА |
 Природній відбір. |
21.09.2013 14:31 Тетяна Чорновіл => © |
 Гарно! Сумний розподіл! |
21.09.2013 12:59 Деркач Олександр => © |
 Дуже класно... |
21.09.2013 10:04 Дебелий Леонід Семен... => © |
 Додаю й своє ЧУДОВО! |
21.09.2013 08:41 Тадм |
 щиро, душевно, зболено |
21.09.2013 01:49 Марієчка Коваль |
 сумно. Ховаю обличчя в ніч. |
20.09.2013 22:22 Дявяносто Девятьи Де... => © |
 Дуже сподобалось, гарно переданий стан! |
20.09.2013 21:56 Богдан Чернігівський |
 Гарно. Нехай зірки і місяць своїм промінням наворожать щастя! ))) |
20.09.2013 18:46 Мальва СВІТАНКОВА |
душевно...вистраждано....поетично... |
20.09.2013 18:11 Світлана Рачинська => © |
 слова... як же ж вони вміють ранити... Дуже щиро і красномовно! |
20.09.2013 16:50 Олена Вишневська |
 Душевно і чуттєво... |