20.09.2013 21:37
для всіх
226
    
  7 | 7  
 © Віктор Насипаний

ПІЗНЯ ОСІНЬ ЛЮБОВІ

Вперто плужить рій вороння неба дальній клин.

Оре криком, кружить – стружить сірий іній мли.

Білим воском першосніжжя впаде, наче сум,

Я прийду палкий і ніжний. Сонце принесу.


Студінь душу рве, як вікна вітру дикий схлип.

Клич, кохана, світлий спогад. Щиро серцем клич.

Хай не коле дощ чи смуток голкою сльози, -

Я тебе сховаю, рідна, від негод і зим.


Жовте листя дощ тріпоче. Знову дні сльоти.

Наш секрет маленький щастя добре знаєш ти.

Пізня осінь лишить серцю болю і тривог.

Ми ж любов, як Божу ласку, ділимо на двох.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.09.2013 19:15  Віктор Насипаний => Тетяна Чорновіл 

Дуже дякую! Писати щось гарне - це, мабуть, справа настрою. Якщо йде від серця, щиро, - то й рядки народжуються чудові. Я більше маю пейзажної лірики, а тепер трохи вчуся, беру уроки в Романа Бойчука. Він дійсно майстер чудової лірики. Щасти!

 21.09.2013 14:17  Тетяна Чорновіл => Віктор Насипаний 

Ніжно...

 21.09.2013 12:13  Деркач Олександр 

Гарно...

 21.09.2013 09:50  Дебелий Леонід Семен... => Віктор Насипаний 

Ритм цікавий і наповнення незрівнянне!

 21.09.2013 08:36  Тадм 

чудово!

 21.09.2013 00:41  Наталя Данилюк => Віктор Насипаний 

Гарно, чуттєво, романтично! Дійсно ми всі звикли до Вас, як до гумориста, а тут такі проникливі і романтичні вірші!

 20.09.2013 21:44  Чернуха Любов 

несподівано, чекала посмішок, а тут так чуттєво і близько..

 20.09.2013 21:26  Світлана Рачинська => Віктор Насипаний 

Дуже красиво)

 20.09.2013 20:29  Каранда Галина => Віктор Насипаний 

ЧУДОВО