Блудять зорі серед віття, наче яблунь очі.
Я прийду, немов із казки, знов ясної ночі.
Зріє місяць спілим ябком* в сині небосаду,
Ніжним вітром біля тебе, мила, тихо сяду.
Пахнуть трави, дише листя. Десь сміється річка.
Нам шепоче про кохання дивна літня нічка.
Трусить серпень, мовби зорі, яблука медові.
Ми обоє, ніби ноти в музиці любові.
