Під струнами дощу
У музику серця
вплітаються струни дощу,
розсипчастий бісер
дзвенить по твердій черепиці.
Мені, як тій вишні
самотній, сьогодні не спиться,
та тіні зажури
у серце своє не впущу.
Якби ж то забутись
у мареві соннім, якби...
Душа, ніби пташка,
у ночі тремтить на долоні
і скапують сльози
з небес мерехтливо-солоні,
на шибах пітніючих
тануть сліди ворожби.
Настирливий вітер
вчепився за коси беріз,
цілує бруньки
захололі терпкими вустами.
Так мало, мій друже,
лишилось надії між нами
і ту вже поглинули
зли́вові паводки сліз...