25.09.2013 00:15
for all
106 views
rating 5 | 1 users
 © Ірина Червінська-Мандич

Синиця в небі

Зачепило струну невідому,

нізвідки впало

стиглим яблуком

з гілки слів

на траву.

Колись

не лелеки крильми

той кришталь неба

розрізАли,

а синиця в руках

легесенько

дзьобом в ніс:

"Не-забудь, за-синай,

над-вечір-ній-серп-анок

місяць 

хай налиє

вина-вини

по-над-повен-край."

Раз ковток, ще ковток -

і-навІдліг-душа-по-вінця,

третій - густо вливає

у світ

сурогатний рай.

Я хмільна тим Едемом,

я п`яна і...

БожеВільна.

Тіло стрічкою Час 

заплітає собі в уста -

розкришилось хвилинами:

ВІйни-Свобідна-Сильна,

та завжди однакОві згори

у вогнях

міста.

Я танцюю, бо сумно.

На заході дні і ночі

зустрічаю,

розплівши коси,

на зло вітрам.

Та-танцюй-не-танцюй,

але виїли сльози очі

за синицею в небі і:

"Я тебе не віддам!"


Ірина Червінська-Мандич цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.09.2013 14:41  Недрукована => © 

"Я танцюю, бо сумно.."
Дуже зайшов текст! 

 25.09.2013 13:42  © ... => Володимир Пірнач 

)))) слова)))) 

 25.09.2013 13:07  Володимир Пірнач => © 

Щось є у ваших текстах.. 

 25.09.2013 09:06  © ... => Тадм 

Дякую за ваше чудово ))) а над свобідна хіба подумати... 

 25.09.2013 07:42  Тадм 

Сподобалось дуже. моє чудово. Тільки "свобідна" чомусь різонуло слух. звичніше "я вільна" :)