Ти до кімнати увійшов так просто,
Мов і не був у цьому домі гостем.
І на вішак повісив звичним рухом
Своє пальто. Вогнем горіли вуха,
Скривилися вуста, палали щоки.
На килимі новім не чути кроків.
" У тебе чом такі холодні руки?"
А я не можу вимовити й звука.
Плече склеймив коротким поцілунком,
Одежа впала долі... Тихо дощ
Напоював бруківку сірих площ,
По шибах бив тривожно так і лунко.
... І блимала цигарка світлячками,
А сивий дим блудив кудись верхами,
Годинник на стіні тихенько цокав...
На килимі новім не чути кроків.