25.09.2013 10:38
only 18+
99 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Ірина Червінська-Мандич

Ти до кімнати увійшов так просто, 

Мов і не був у цьому домі гостем. 

І на вішак повісив звичним рухом 

Своє пальто. Вогнем горіли вуха, 

Скривилися вуста, палали щоки. 

На килимі новім не чути кроків. 

" У тебе чом такі холодні руки?" 

А я не можу вимовити й звука. 

Плече склеймив коротким поцілунком, 

Одежа впала долі... Тихо дощ 

Напоював бруківку сірих площ, 

По шибах бив тривожно так і лунко. 

... І блимала цигарка світлячками, 

А сивий дим блудив кудись верхами, 

Годинник на стіні тихенько цокав... 

На килимі новім не чути кроків.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 05.10.2013 21:34  Ірина Затинейко-Миха... 

перечитую Ваші поезії, Ірино! Ви дуже талановита поетеса - маєте свою неповторність, свій почерк, своє небуденне бачення житейських тем! Дуже-дуже Ваша твррчість мене проймає. спасибі Вам! 

 25.09.2013 22:51  Тадм 

красномовно! 

 25.09.2013 14:02  Недрукована => © 

Клаааас!
Деталі - такі відчутні!
Круто, дуже сподобався текст!)) 

 25.09.2013 11:44  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Спасибі! 

 25.09.2013 11:43  Ірина Затинейко-Миха... 

"Плече склеймив коротким поцілунком" ось цей рядок пройняв особливо...гарно пишете! 

 25.09.2013 10:54  © ... => Олена Вишневська 

)))) 

 25.09.2013 10:52  Олена Вишневська 

Сподобалося Ваше побачення :)