Сьогодні
з рубрики / циклу «Рядки з минулого (1994-2002)»
Сьогодні сонце світить й дощ іде,
Мов тихо по землі журба бреде.
Любов і щастя - дощ повсюди,
Весь змиє смуток, щось здобуде.
Немов усмішка, сонце в руку -
З`єдналось все в любов сполуку.
Щасливий день, в дощі, а може ні,
В сльозах холодних, солодко мені.
Душа горить вогнем у грудях,
Той ллє, розтрушує, розбудить,
і гріє промінь й усмішка твоя.
А я тону, в дощі - немов моря.
Сьогодні дощ іде, але не сам -
із сонцем у танку, і ми десь там.
Казала ти, що це неначе сон,
Та всі слова, потрапили в полон.
Лиш віра в мить і вічності кохання,
Що лиш дощу, краплина то остання.
Катеринопіль, 1998