Переведіть мене через майдан
Майдану тлумне тло
Взяло його у себе i вело ще,
Коли вiн впав у центрі тої площi,
А поля за майданом не було.
Віталій Коротич.
Тут було поле
звісно що колись
у травах диких
коней вільний вітер
гуртуючи збирав у вирій душі
самітників провидців диваків
нічиє поле випалили люди
вогнем жертовним
вимостили стервом
вже не трава
гранітний брук
як пам’ять
куди не кинеш оком
торговище
і стійла для коней
майдан
тут судять
славою карають
підносять високо
і пам`ять обтинають
не забувають
тут просять в тих
хто давши відбирає
і те чого ніколи не давав
тут ріки сліз змішалися з вином
і пес бродячий лиже брудну кістку
ховаючись поміж нестерпних ніг
шукаючи того хто приласкає
не відібравши найдене колись
тут пісня плаче
і вино сміється
і правда гола
на трубі
стриптиз танцює
у приватнім танці
осміяна невіглаством юрби
тут все що можна і неможна помішалось
байдужість і любов
і содомітів крик
старе як світ
«хай Бог тобі простить»
майдан не спить
майдан розкинув сіті
пантрує як павук
на душі шукачів