Наодинці з дощем
Наодинці з дощем…
за вікном…
На зап`ясті пульсує спомин.
Кава мовчки гірчить…
Над столом
витанцьовує дика втома.
Так зрадливо втікає день
Поміж вчинки, слова і мрії,
Спокушає і губить людей,
Або в миті надію леліє…
Наодинці з дощем…
І ловлю
у долоні солодкі сльози.
Я люблю це життя…
Люблю
чути музику в тиші прози.
Івано-Франківськ, липень 2013