15.10.2013 00:53
for all
110 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Ірина Червінська-Мандич

В.

Я на мосту, а під мостом - ріка,

а за спиною мчать залізні коні

і сонце у похмареній короні,

і небо - в латках свита бідняка.


Танцює листя з вітром жовтий вальс.

Вдивляюсь в воду оком соколиним.

Я розділяю річку на краплини

і розрізаю на хвилини час.


А ти десь там, де скелі монумент

не вписується у бетонні зрізи.

Продовжили тобі в майбутнє візу,

перемішавши із піском цемент.



Калуш, 2009

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 15.10.2013 12:16  Володимир Пірнач => © 

Сподобався текст. 

 15.10.2013 09:26  © ... => Деркач Олександр 

може бути ))) 

 15.10.2013 07:41  Деркач Олександр => © 

Класно, сподобалось...тільки, коні залізні другий раз у Ваших за сьогодні бачу... 

 15.10.2013 00:21  © ... => Тетяна Белімова 

не повірите, Тетяно, цей вірш я вигадала ... в автобусі, коли їхала з Франківська в Калуш, по дорозі потрібно переїжджати міст через річку (у Вістовій), поки доїхала додому - мало не забула, що напридумувала))) вірш присвячений моєму чоловікові, який тоді якраз поїхав на роботу за кордон, продовжувати візу. 

 15.10.2013 00:13  Тетяна Белімова => © 

Такі ковані рядки... Останній катрен вразив...