20.10.2013 00:41

для всіх

203

6 | 6

 © Ірина Червінська-Мандич

Жетон у скриньку. Дивно. Щем з долонь

щезає. Люди дихають в потилицю.

Стоїть кульгавий на залізних милицях

у переході й просить осторонь.

Подерті ночви неба щедро дощ

у ржаві ринви, у решітки скошені

без міри ллють. Взуття нове, неношене

несміло змочать у калюжах площ

худенькі ноги юної панянки.

Без парасолі навпростець, без спогадів,

без марних слів, без інвалідних здогадів,

що я промокну вщент отак от зранку.

Жетон у скриньку. Де тут вихід? Сходи.

Течуть потоки згинами бетонними,

відривки тари шхунами картонними

пливуть собі кудись...