18.05.2010 17:51
-
704
    
  - | 1  
 © Маруська

Твоя брехня мене убила 

Закрила очі, наче сон. 

Моя душа тебе Любила,  

А ти кроїв її ножем. 

Ніколи не могла чекати  

Того удару зі спини. 

Твої слова німої втрати: 

«Ми розстаємося, прости…» 

Хотіла бігти далі…далі… 

Туди, де не живе любов. 

Та враз недвижні ноги стали 

А сльози хлинули дощем… 

Сьогодні серце вже не плаче 

Лиш б’ється тихо і мовчить. 

Не хочу більше я нізащо 

Так вірно, лагідно…любить. 


Я зітру із пам`яті все!!! 

Ніжність рук і тепло очей. 

Всі слова і листи спалю 

Не згадаю я пристрасть очей. 

Вже померла моя любов 

Із думок вирізала ножем… 

Не згадаю тебе знов і знов… 

Але в серці вона ще живе… 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!