Краплі дощу помирають на склі
Твої руки такі ж холодні, а слова – німі.
Безглузда образа карає любов
Не повернемося ми до цієї історії знов.
Я зазираю в твої очі сумні
Там бачу байдужість, а ти кажеш: «кохаю» мені
Та я хочу правди
Не хочу брехні
Знову серце торкають сумні пісні
Сльози котяться боляче,
Як краплі дощу
Бо я дуже міцно тебе люблю.
Вітер грає з жовтим листям у саду
Тінь забутого кохання завжди тут
Перша зустріч, погляд, почуття…
Все забуть хотіла, та надія не дала
Знову слухаю сумні пісні
Сльози ріжуть серце лиш мені
Ти не згадуєш вуста мої німі
Та минуле не забудеться, повір…