Коти біду дорогами поволі

Поперед себе колесом кривим.

Мовчи і плач, що неорАне поле

І заздри більше мертвим, ніж живим,

Не смій підняти голову до неба,

Тобі так фешеново із горбом.

О, що тобі ще, чоловічку, треба?

Щосвята йдеш з розтрощеним чолом

З церков із мозком, сповненим ілюзій,

Що корективи Сам в життя внесе,

Допоки Раєм сниш у сірій смузі,

Але без твого «Так!» дурня це все.

2013