Тихо-тихо на дворі стало…
Зникли зорі і місяць погас
Ти сьогодні мені сказала,
Що у світі нема більше НАС.
Соловей у гаю не співає
Вітер ледве чутно шумить
Я не знав, що в житті буває
така прикра і болісна мить.
Ти сьогодні уперше сказала:
«Прощавай, я сама піду»
Струни серця мого обірвала
Каменем кинула в душу мою.
Тож світіте ясніше, зорі!
Вітер, листя веди у танок!
Гірше миті в житті не буває,
Ніж коли помирає любов!