Почулося
з рубрики / циклу «Білими»
Восени небо достатньо низьке,
щоби відбити слабкий сигнал радіостанцій,
і за законами жанру мав грати лаундж,
чи хоча би нью ейдж,
але грав чомусь Паліндром
скорботна радість моя...
твій теплий подих осипався крізь мої пальці,
а оголені груди опадали ритмічно,
поступово на тілі солоні краплі
бліками погляд ловив хаотично,
і ще миттєвість нам буде добре...
...у післясмак