Тетяна Чорновіл Дороги жовтневої туман
В тумани жовтню стелиться дорога,
Хоч не яснів ще в барвах до пуття,
Удалеч, де щемить пересторога,
Що вже назад не буде вороття.
І день за днем…за кроком крок…за обрій,
Без зайвих сподівань і без плачу
Іде. А в листопаду казці добрій
Вслід рветься листя в шелесті дощу.
Та осінь жаль сльозить в листків палітру
Й, перо змочивши краплями роси,
В рядках дощу під тихий подих вітру
Прощання жовтню пише навскоси.
13.12.2020 00:48 Ярек => © |
 Фотографічно і атмосферно!!! |
28.10.2013 15:49 Тадм |
 Закінчення - супер! |
28.10.2013 08:52 Ольга Шнуренко |
 Все йде, все минає - кажуть синоптики, що скоро сніг до нас завітає... |
27.10.2013 21:33 Антоніна Грицаюк |
 Час летить на крилах! Жовтень поступиться дорогою листопаду - зима не за горами! Та ваш вірш залишиться промінчиком тих осінніх хороших днів! |
27.10.2013 20:28 Тетяна Белімова => © |
 Прощання... Гарно так - "В рядках дощу під тихий подих вітру |
27.10.2013 20:04 Ірина Затинейко-Михалевич |
 схвилювало особливо оте сильне "без зайвих хвилювань і без плачу..." |
27.10.2013 19:09 Світлана Рачинська => © |
 гарно |
27.10.2013 17:34 Сон Блакитного Сонця |
 А там дивись і знов літо. |
27.10.2013 15:44 Деркач Олександр => © |
 Дуже класно, заключний прямо супер, в смислі навскоси...там де пише |
27.10.2013 15:36 Каранда Галина => © |
 мені дуже під настрій... |