03.10.2013 11:51
для всіх
1012
    
  3 | 3  
 © Ганна Коназюк

Осінній ранок

Осінній ранок

Так швидко прийшов листопад.

Обтрушує листя безжально,

Б`є в шибку холодним дощем,

Вітрами голосить печально.


Патьоки сповзають по склу -

Ліниво змивають грязюку.

Вже чути, як диха зима,

Вже мерзнуть скуцьорблені руки.


Вночі, коли зморює сон,

З`являються перші морози.

Вода перетворена в лід,

В кришталь перетворені сльози.


А вранці, хто спав і не спав,

Осліплені білим туманом,

Вдихають гарячі пари,

Що тягнуться із порцеляну...



Київ, 2003 рік

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.09.2018 10:49  Сергій => © 

Аромат осіннього тепла,
Дві краплинки бабиного літа,
Нам природа-матінка дала,
Щоб душа теплом була зігріта.

 18.05.2014 01:21  Невідомський Міха => © 

красиво....

 03.10.2013 13:45  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш хороший, образний!
Хоч з порцеляну відігрілися! )) У Вас усі вірші про зиму перетворюють на лід? ))
Чудово!

 03.10.2013 12:52  © ... => Наталя Данилюк 

Дякую Вам, Наталю!!!

 03.10.2013 12:38  Наталя Данилюк => © 

Меланхолійно так, по-осінньому журливо... Гарний вийшов ранок!

 03.10.2013 10:29  © ... => Каранда Галина 

)))))))Ви мене теж змусили уявити цю картину... І що ж вийшло? - Раніше цей вірш викликав у мене якийсь сум, а тепер сиджу і "регочу"))))

 03.10.2013 10:08  © ... => Каранда Галина 

Дякую!!!) Мала на увазі "парИ", а "гарячі пАри" - дійсно смішно...)))))))

 03.10.2013 10:04  Каранда Галина 

) пари посміхнули. сподобалося.